В щоденному діловому розмовному обороті термін «факсиміле» звичайно застосовується і сприймається як безпосереднє означення штампу (механічного пристрою) для відтворення підпису керівника (посадової особи) або безпосередньо графічний результат відтворення підпису з застосуванням такого пристрою. Проникнення досліджуваного терміну у мовний вжиток відбулось шляхом іншомовного запозичення. Наприклад в англійському варіанті – це – facsimile, у французькому - fac-simile', а в німецькому – faksimile. В свою чергу, в сучасних європейських мовах цей термін виник в історичному розрізі, трансформуючись від виразу латинською «fac simile» – зроби подібне, - дослівно. Повертаючись від історії до сучасності, - до особливостей національного розуміння «факсиміле», відзначимо, що нормативне визначення терміну відсутнє (як і загальне нормативне визначення терміну «підпис»). Маємо можливість користуватись терміном, наведеним мовниками, наприклад, у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (К.; Ірпінь: ВТФ Перун. 2001). Як видно нижче, дефініції терміну дещо різноманітніші, ніж побутове розуміння «факсиміле» - 1) точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (рукопису, документа тощо) фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією; 2) кліше, печатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис; 3) у значенні прикметника і прислівника - точно відтворений. Цікавий факт. Народні депутати України, реалізуючи право законодавчої ініціативи у ВР України, позбавлені можливості застосовувати факсиміле, про що йдеться з відповідного листа , але, як показує практика, не позбавлені права голосувати картками колег. Увага: документи, під якими ставиться факсиміле, є офіційними і мають юридичну силу. Тому, ми рекомендуємо не використовувати факсиміле на документах, які несуть інформацію про матеріальну відповідальність. Щоб факсиміле ставилося чітко і довго служило, радимо використовувати для цього автоматичну оснастку COLOP.
